Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

почуття сорому

  • 1 mortification

    n
    1) приборкання, придушення; утихомирення
    2) приниження; почуття сорому (образи, розчарування)
    3) причина приниження (образи, сорому)
    4) мед. змертвіння; гангрена
    5) шотл. пожертва на благодійні цілі
    * * *
    n
    1) придушення, приборкування
    2) приниження; почуття сорому, образи, розчарування
    3) мeд. омертвіння; гангрена
    4) дiaл. пожертвування на благодійні цілі

    English-Ukrainian dictionary > mortification

  • 2 shame

    1. n
    1) сором

    to burn (to blush, to flush) with shame — згоряти (червоніти) від сорому

    to have no shame, to be without shame — бути безсоромним

    2) ганьба

    to bring shame on (to, upon) oneself — зганьбити себе, ославитися

    to bring to shame — зганьбити, збезчестити

    shame!, shame on you!, for shame!, fie for shame! — розм. як вам не соромно!, який сором!

    howling shame — ганьба; стид і сором

    3) (а shame) розм. образа, прикрість, досада

    what a shame! — який жаль!; прикро!

    2. v
    1) соромити, присоромити

    he shamed me into apologizing — він присоромив мене, і я вибачився

    2) ганьбити

    to shame oneself — зганьбити себе, знеславитися

    * * *
    I n
    3) ( a shame) образа, жалість, досада, прикрість
    II v
    1) соромити; присоромити; осоромити, посоромити; (into, out of) присоромити е змусити зробити що-небудь; сконфузити е змусити відмовитися від чого-небудь
    2) ганьбити, осоромлювати

    English-Ukrainian dictionary > shame

  • 3 mortification

    n
    1) придушення, приборкування
    2) приниження; почуття сорому, образи, розчарування
    3) мeд. омертвіння; гангрена
    4) дiaл. пожертвування на благодійні цілі

    English-Ukrainian dictionary > mortification

  • 4 покорять

    покорить скоряти, скорити, корити, покорити, упокорювати, упокорити, підкоряти, підкорити, зневолювати, зневолити, підхиляти, підхилити, підгортати, підгорнути кого під кого, опановувати, опанувати кого; подолати кого, під свою руку (волю) нахиляти (нагинати) кого; (только войной) воювати, звоювати кого, підбивати, підбити кого під себе. [Умів свої почуття розумові скоряти. Річ твоя тиха, а корила всю Україну (Основа). Кого не зневолить такая краса? Князьки Русь-Наддніпрянщину під свою руку нахилили (Куліш). Олександер Македонський підбив Індію. Не диво багатим скарбом трясти і золотом людей під свою волю нагинати (Куліш)]. -рить чей ум, волю - скорити чий розум, волю. Покорённый - упокорений, з[по]неволений, підбитий, подоланий, опанований, звойований. [Упокореним людям таки мріялася воля. І зневолена країна вже не стерпіла знущання (Грінч.). Зостатись отут в подоланій землі, останнього сорому ждати (Л. Укр.)].
    * * *
    несов.; сов. - покор`ить
    підкоря́ти, підкори́ти, покоря́ти, покори́ти, скоря́ти, скори́ти; (перен.: пленять) полони́ти несов., сов.

    Русско-украинский словарь > покорять

  • 5 причинять

    причинить что заподіювати, заподіяти, діяти, удіяти що, чинити, учиняти, учинити що, спричиняти и -чинювати, спричинити що, спричинятися и -чинюватися, спричинитися до чого; (доставлять, приносить) завдавати, завдати кому чого и що. [Що я заподіяв оцим людям, - твоїм людям, - за що мене судять? (Шевч.). Краще кривду вже терпіти, ніж самим її чинити (Грінч.). Завдала ти мені великої турботи. Любов ті рани завдавала (Куліш). Мати найбільше любить ту дитину, що більше слабувала, більше ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. -нить вред кому - удіяти, заподіяти, учинити шкоду кому, пошкодити кому. [І людська злість та неправда не вдіє мені ніякої шкоди (Неч.-Лев.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду (Грінч.)]. -нить зло, несчастье - учинити зло, нещастя, заподіяти, вдіяти зло, лихо и зле, лихе кому, завдати (накоїти) лиха (безголов'я) кому. [Ніколи зла я не вчинив-би їй (Грінч.). Скільки вам зла я вчинила (Грінч.). Ні, ні, Господь не заподіє злого! (Куліш). А що він кому лихого заподіяв (Кониськ.) Вам лихо вдіяти? (Самійл.). Я не знаю, хто їй лихо заподіяв (Шевч.). Не золотом те лихо оплатити, що завдали ви нам (Грінч.). Музо богине! Співай нам про гнів Пелієнка Ахилла, згубний которий сто сот безголов'я Ахейцям накоїв (Ніщинськ.). Дуже багато Ахейцям лиха накоїв (Самійл.)]. -нить кому много хлопот, беспокойства - завдати, заподіяти, наробити кому багато клопоту, турбот. [Мало тобі того клопоту і сорому, що досі нам заподіяла ? (Кониськ.)]. -нять затруднения - чинити труднощі кому, ставити труднощі кому и перед ким, завдавати кому труднощів. -нять, -нить печаль, скорбь, горе, огорчения, неприятности, страдания кому - завдавати, завдати жалю, журби, туги, скорботи, горя, прикростей, страждання кому, завгорювати, завгорити кому; срв. Огорчение, Огорчать. [Цим ми йому не завгоримо і його не навчимо, але нехай знає, що вовк ловить, але й вовка ловлять (Неч.-Лев.)]. -нять муку, муки - завдавати муку, муки кому. [Хіба то я завдав їм муку? (Л. Укр.). Найгірші особисті муки, які завдає розлука з усім, що серцю любе (Єфр.)]. Это -няло боль, страдания кому - це боліло кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. -нить обиду кому - заподіяти, вчинити кривду кому, скривдити кого. -нить убыток, ущерб, урон кому - наробити втрати (збитків кому, призвести до втрати кого. Война -няет большие бедствия - війна призводить до великого лиха, війна діє, спричинює багато лиха. Это может -нить взрыв - це може спричинити вибух, призвести до вибуху. Причинённый - заподіяний, удіяний, учинений, спричинений, завданий кому. -ться -
    1) заподіюватися, бути заподіяним, діятися, бути вдіяним, чинитися, бути учиненим, завдаватися, бути завданим кому, чому;
    2) (безл.: приключиться) заподіятися, статися, зробитися, учинитися. Что тебе -лось? - що тобі сталося? що тобі зробилося?
    * * *
    несов.; сов. - причин`ить
    (что) заподі́ювати, заподі́яти (що); ( делать) чини́ти, учини́ти (що); (быть причиной, производить) спричини́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому); (боль, горе) завдава́ти, завда́ти (чого, що)

    Русско-украинский словарь > причинять

См. также в других словарях:

  • засоромлення — я, с. Почуття сорому, зніяковіння, збентеження і т. ін …   Український тлумачний словник

  • засоромлювати — юю, юєш, недок., засоро/мити, млю, миш; мн. засоро/млять; док., перех. 1) Примушувати кого небудь відчувати сором, зніяковіння, збентеження і т. ін. 2) тільки док. Стати причиною появи в кого небудь почуття сорому, ніяковості, збентеження і т. ін …   Український тлумачний словник

  • совістити — іщу, істиш, недок., перех., розм. Картати когось, намагаючись викликати почуття сорому; соромити …   Український тлумачний словник

  • соромити — млю, миш; мн. соро/млять; недок., перех. 1) Докоряти кому небудь, висміювати когось за що небудь, викликаючи в ньому почуття сорому. 2) Робити, чинити кому небудь сором (у 2 знач.); безчестити, ганьбити. 3) Ставити в незручне становище; викликати …   Український тлумачний словник

  • усоромити — (всоро/мити), млю, миш; мн. усоро/млять; док., перех., розм. Викликати в кого небудь почуття сорому, змусити кого небудь відчути сором, ніяковість і т. ін …   Український тлумачний словник

  • соромити — 1) (докоряти кому н., викликаючи в нього почуття сорому, зніяковіння), присоромлювати, присоромити, совістити 2) див. ганьбити 1) …   Словник синонімів української мови

  • сором — со/рому, розм. сорома/, ч. 1) Почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, негідні дії, вчинки і т. ін. || Почуття моральної відповідальності за свою поведінку, вчинки і т. ін. || Почуття ніяковості, сором язливості. ••… …   Український тлумачний словник

  • загорятися — я/юся, я/єшся і загора/тися, а/юся, а/єшся, недок., загорі/тися, рю/ся, ри/шся, док. 1) тільки 3 ос. Починати горіти, спалахувати вогнем, полум ям. || безос. Розжеврілось і загорілось. 2) тільки 3 ос. Починати світити, світитися, випромінюючи або …   Український тлумачний словник

  • спалахувати — ую, уєш, недок., спалахну/ти, ну/, не/ш, док. 1) тільки 3 ос., чим і без додатка.Раптово і швидко загорятися яскравим полум ям; займатися (див. займатися II). || безос. || також у сполуч. зі сл. вогонь, полум я, пожежа, іскра і т. ін. || тільки… …   Український тлумачний словник

  • запалюватися — ююся, юєшся, недок., запали/тися, палю/ся, па/лишся, док. 1) Починати горіти, спалахувати полум ям; загорятися. || Починати сяяти, світитися. || Починати рожевіти (про небо). || Починатися, наставати (про світанок, ранок, день). 2) перен. Дуже… …   Український тлумачний словник

  • інтропунітивний — а, е, псих. Характеристика тенденції реагувати на фрустрацію, направляючи гнів і обвинувачення на себе; внутрішнє фокусування емоції, часто переживається як почуття провини або сорому …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»